Пам'ятка "Дитячі заповіді для мам,
тат, дідусів та бабусь"
Шановні
батьки! Пам'ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину.
►Колись я залишу батьківську
оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, стати людиною.
►У моїх очах світ має інший вигляд,
ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені, що, коли, чому, кожен із нас у ньому має
робити.
►Мої ручки ще маленькі — не
очікуйте від мене досконалості, коли я застеляю ліжко, малюю, пишу або кидаю
м'яча.
►Мої почуття ще недозрілі — прошу
будьте чутливими до моїх потреб.
►Щоб розвиватись, мені потрібне
ваше заохочення, не тиск. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене, а лише
мої вчинки.
►Давайте мені трохи
самостійності, дозвольте припускатися помилок, щоб я на помилках вчився. Тоді я
зможу самостійно при-ймати рішення у дорослому житті.
►Прошу, не робіть усього за мене,
адже я виросту переконаним у своїй спроможності виконувати завдання згідно з
вашим очікуванням.
►Я вчуся у вас усього: слів,
інтонацій, голосу, манери рухатись. Ваші слова, почуття і вчинки
повертатимуться до вас через мене. Тому навчіть мене бути кращою.
►Я хочу відчувати вашу любов,
хочу щоб ви частіше брали мене
на руки, пестили, цілували. Але
будьте уважними, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, що заважають мені робити
самостійно кроки.
►Любі мої, я вас дуже люблю!
Доведіть мені, що ви любите мене також.
Немає коментарів:
Дописати коментар