Сценарій фізкультурної розваги «Весна прийшла»

Сценарій фізкультурної розваги «Весна 

прийшла»

(для дітей старшого дошкільного віку)

Декорації та атрибути:

• «мурашник», накритий білим простирадлом;
• десять гімнастичних палиць, оформлених під соломинки для танцю Мурашок;
• десять наголовників для Мурашок;
• десять блакитних стрічок-«струмочків» довжиною 3–5 м, закріплених на коротких паличках;
• широка блакитна стрічка-«річка»;
• десять кеглів;
• три стільчики, декоровані під пеньочки, на яких Пташки влаштовуватимуть «гнізда»;
• три наголовники для Пташок;
• гілочки для трьох «гнізд»;
• три ракетки і три набори тенісних м’ячиків по п’ять штук, які Пташки переноситимуть у «гнізда»;
• три пір’їнки для Вітерців;
• три наголовники для Вітерців;
• мотузка довжиною 2 м, декорована під черв’яка;
• три сірі шубки для Зайців;
• три наголовники для Зайців;
• чотири скакалки для Жабок;
• чотири наголовники для Жабок;
• два м’ячі-стрибуни з «ріжками» (60 см в діаметрі);
• чотири водяних свищика-«соловейка»;
• два наголовника для Кротів;
• два «тунелі» — «кротячі ходи», виготовлені кожен з двох гімнастичних обручів та шматка тканини, зшитого по довжині; ширина тканини має відповідати довжині окружності обручів, щоб їх можна було закріпити з обох боків зшитої тканини — «тунелю» (вхід і вихід).

Дійові особи:

§  Весна

§  Мурашки

§  Струмки

§  Пташки

§  Вітерці

§  Курчатка

§  Ведмеді

§  Зайці

§  Жабки

§  Кроти

§  Ведучі

У залі біля центральної стіни розміщено «мурашник»
та стрічки-«струмочки», накриті білими простирадлами.

Хід розваги:

Перша ведуча: Діти, яка зараз пора року?

Діти (разом):     Весна!

Друга ведуча:  А щось давно Весна не навідувалася до нас у гості. Давайте її покличемо всі разом: «Весно, Весно, не барися! Ти до нас мерщій з’явися!»

Діти кличуть Весну, і вона заходить до зали під музичний супровід.

Весна:               Скільки я за довгу путь снігу розтопила!

                           Вже підсніжники цвітуть там, де я ступила.

                           А отут усе ще спить:

                           Знать, щось гарне сниться,

                           Бо й струмочок не біжить,

                           Не шелесне птиця.

 Підходить до «мурашника», стягає простирадло.

                           Прокидайтеся, пора!

                           Тане снігова гора.

                           Сонце сипле промінці

                           Геть в усі-усі кінці.

                           Гей, Мурашки, тане сніг!

                           Хочу бачити усіх!

Вибігають Мурашки.

Перша Мурашка:   

                           Кличе нас Весна нагору.

                           Як ми любимо цю пору!

                           Де вона ногою стане,

                           Зразу сніг увесь розтане.

Друга Мурашка:    

                           Ой, як тепло навкруги!

                           Нумо з лівої ноги:

                           Враз рушаймо із будинку —

                           Може, знайдем соломинку.

Мурашки під музику танцюють навколо «мурашника»:
кружляють, стають ланцюжком, поклавши руки одне одному на пояс,
прямують до «соломинок» — гімнастичних палиць — і беруть кожна по одній, перешиковуються, виконують гімнастичні вправи із «соломинками».

Весна:               Гарно трудяться маленькі!

                           Та які ж вони миленькі!

 Підходить ще до одного горбочка,
накритого білим простирадлом, знімає простирадло і дістає
з-під нього блакитні стрічки-«струмочки».

                           Ось струмочки сплять під снігом.

                           Треба їм зайнятись бігом.

                           Прокидайтеся, потічки,

                           І мерщій біжіть до річки.

                           Та не гайтесь ні на мить —

                           Треба річку розбудить!

Весна віддає ведучим стрічки-«струмочки».

Перша ведуча:         Грає сонце промінцями,

                           Білий сніг стає струмками,

                           І, співаючи, струмки

                           Шлях знаходять до ріки.

Друга ведуча:  Річка ширшою стає,

                           Сонце з річки воду п’є.

                           На шматки розбився лід —

                           Розпочався льодохід!

Гра-естафета «Розбуди річку»

Ведучі формують дві команди по п’ять гравців. Для кожної команди розставляють по п’ять кеглів у ряд на відстані 60 см одна від одної, за якими розстеляють широку стрічку-«річку». Усі гравці отримують по стрічці-«струмочку». За сигналом перші гравці кожної команди біжать поміж кеглями до стрічки-«річки», виконуючи колові рухи стрічкою-«струмочком» так, щоб вона не тяглася по підлозі. Поклавши стрічку-«струмочок» на стрічку-«річку», гравці повертаються тим самим шляхом і передають естафету наступним.

Весна (піднімає руки догори):        

                           Закінчились холоди.

                           Гей, Птахи, летіть сюди!

                           Пташок викликаю

                           Із теплого краю:

                           Ластівоньки, повертайтесь

                           До рідного дому,

                           Соловейки — до садочка

                           Й заспівайте в ньому!

У центр зали «вилітають» Птахи.

Перша Ведуча: Пташечки ви сизокрилі,

                           Звідкіля ви прилетіли?

Пташка:            Прилетіли ми порану

                           Із-за моря-океану.

                           Цілу зиму там були,

                           Вам співанок принесли.

Весна:               Я, Пташки, давно вас жду.

                           Обживайтеся в саду.

                           Покажіть скоріш, як хто

                           Облаштовує гніздо.

Гра «Хто швидше облаштує гніздо»

За сигналом Пташки починають збирати розкидані по підлозі «гілочки» і по одній носити кожна на свій «пеньочок», облаштовуючи «гнізда». Виграє та Пташка, в якої у «гнізді» буде більше «гілочок».

Весна:               Облаштовані гніздечка.

                           Заведуться там яєчка

                           І, дивись, пташат із п’ять

                           Скоро будуть щебетать.

Друга ведуча:  Нумо, Пташки, заповнюйте гнізда яєчками!

Гра «Знеси яєчка»

Ведучі кожній Пташці роздають по тенісній ракетці та по п’ять тенісних м’ячів — «яєчок». Птахи за сигналом починають переносити «яєчка» у «гнізда» тенісними ракетками. Виграє та пташка, яка швидше перенесе свої «яєчка».

Весна:                Вітерці, сюди летіть,

                           Ви пір’їнки віднесіть

                           Кожну — до свого гніздечка.

                           Гріють хай вони яєчка.

Гра «Вітродуви»

Весна роздає Вітерцям по пір’їнці. Кожен Вітерець, піддуваючи пір’їнку, має спрямувати її до свого «гніздечка». Виграє той, чия пір’їнка першою досягне «гніздечка».

Ведучі звільняють середину зали від декорацій.

Перша ведуча:         Йде весна, весна, весна,

                           Всіх пробуджує вона —

                           І ведмедя, й комара.

Друга ведуча:  Годі спать, вставать пора!

                           Гей, Ведмеді, прокидайтесь,

                           По лужку перекидайтесь!

Заходять заспані Ведмежата.

Перше Ведмежа:    

                           Довго спали ми в барлозі,

                           Аж затерпли наші нозі.

Друге Ведмежа: Ми як слід проснемось, братця,

                              Та й почнем перекидаться.

Ведмежата потягаються, притопують, підстрибують.
А далі виконують вправи «перекат вперед» і «перекат назад».
Весна пропонує дітям приєднатися до Ведмежат. Перекати виконують усі, хто хоче.

Після закінчення вправи ведучі виставляють «пеньки» на середину зали, на кожен кладуть сіру шубку. З’являються Зайчата і починають стрибати навколо «пеньків».

Весна:                Зайчики! Кого я бачу!

                           Як же дружно вони скачуть!

                           Гей ви, Зайчики малі,

                           Дуже мирні звірі,

                           Зніміть білий кожушок

                           І вдягайте сірий!

                           Та хто швидше — раз, два, три!

                           Роздягатись почали!

Зайці підходять кожен до свого «пенька»
і починають переодягатися на швидкість.

Заєць:                Нам Весна допомогла,

                           В сіре вбрання одягла.

                           Підросте трава у квітні —

                           Будем майже непомітні.

Виходять три пари курчаток. Двоє з них розмовляють,
смикаючи мотузку для перетягування за кінці кожне до себе.

Перше Курча:  Мій черв’як!

Друге Курча:   Ні, мій черв’як!

Перше Курча:  Не піднять його ніяк!

Друге Курча:   Все ж його я заберу!

Перше Курча:  З черв’яком ми зробим гру!

                           Будем за кінці чіплятись,

                           Черв’яком перетягатись!

Курчатка по черзі в парах перетягують мотузку.
Діти, які хочуть спробувати свої сили, можуть приєднатися.

Квакаючи, з’являються Жабенята.

Весна:               Жабенята із води

                           Хай стрибають ось сюди!

Жабеня:           А ми спритні жабенята,

                           Вмієм високо стрибати.

                           Кожен з нас на це мастак —

                           І з скакалкою, і так.

Весна роздає Жабенятам скакалки, вони скачуть, хто як уміє.

Весна:                Хто на кониках метких

                           Хоче покататись?

                           То ж сідайте, помчимо,

                           Будем розважатись!

Гра-естафета «Стрибуни»

Ведучі набирають дві команди по шість дітей у кожній. Перші гравці сідають на м’яча-стрибуна з «ріжками» і за сигналом починають стрибками пересуватися кожен до свого «пенька», навколо нього і, повернувшись назад, передають естафету наступному. Виграє та команда, яка першою закінчить естафету.

Виходять діти із водяними свищиками-«соловейками»,
свистять і співають пісеньку або читають вірш Грицька Бойка «Соловейко».

                           Соловейки навесні, навесні

                           Сиплють співи голосні, голосні:

                           Тьох-тьох-тьох,

                           Тіу-тіу-тьох!

                           Соловейку, щебечи, щебечи,

                           Мене співам научи, научи.

                           Тьох-тьох-тьох,

                           Тіу-тіу-тьох!

                           Починаєм ми удвох, ми удвох,

                           Заспіваєм:

                           Тіу-тьох! Тіу-тьох!

                           Тьох-тьох-тьох,

                           Тіу-тіу-тьох!

Ведучі викладають «кротячі ходи» і біля них з’являються Кроти.

Діти із свищиками-«соловейками»(одне одному):       

                           Так співали я і ти,

                           Що заслухались Кроти,

                           Із землі повилізали,

                           — Гарно вмієте, — сказали.

Перший Кріт:  Змайстрували ми удвох

                           Під землею хід і льох.

Другий Кріт:    Хто там хоче побувати,

                           Лізьте у Кротову хату!

Гра-естафета «Кротячі перегони»

Ведучі утворюють дві команди. Кожна з команд шикується біля входу у «кротячий хід» і діти по черзі пролазять крізь нього. Виграє та команда, яка швидше подолала перешкоду.

Ведучі (разом): Діти, гей, Весну вітаймо,

                           Їй весняночку співаймо!

Діти стають кружка навколо Весни, беруться за руки,
співають українську народну пісню «Веснянка» і водять хоровод.

Веснянка

                           Ой минула вже зима,

                           Снігу — льоду вже нема.

                           Ой нема, ой нема,

                           Снігу — льоду вже нема.

                           Прилетіли журавлі,

                           Соловеєчки малі.

                           Ой малі, ой малі,

                           Соловеєчки малі.

                           Квіти на лугах цвітуть,

                           Вівці травку вже пасуть.

                           Ой пасуть, ой пасуть,

                           Вівці травку вже пасуть.

Діти за бажанням розповідають Весні вірші, які вони розучили раніше.

Перша дитина: Встала весна,чорну землю

                           Сонну розбудила

                           Уквітчала її рястом,

                           Барвінком укрила.

                           І на полі жайворонок,

                           Соловейко в гаї —

                           Землю, убрану весною,

                           Вранці зустрічають.

(Уривок із поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки»)

Друга дитина:  Весна, весна! Радійте, дітки!

                           Ховайте швидше саночки!

                           Немов пташки, летіть із клітки,—

                           З кімнати, з хати у садки.

                           А там, в садочках, — сонце, співи.

                           В траві фіалки зацвіли...

                           Джмелі і бджілки загули,

                           І скрізь метелики щасливі.

(Олександр Олесь)

Третя дитина: Іде лугом гречна панна,

                           Усміхається.

                           Її слідом срібна стежка

                           Заквітчається —

                           Ой не є то гречна панна,

                           Але є се зоря рання,

                           Королівна і царівна,

                           Красная Весна!

(Василь Пачовський)

Четверта дитина:  

                           Перша зелень у садочку,

                           Перша забрость на гілках.

                           Ще листочки — не листочки,

                           А малята в пелюшках.

                           А колиски — їхні віти,

                           Виколисують діток.

                           Розбруньковуються діти,

                           Зеленіє дитсадок.

(Григорій Усач)

П’ята дитина:  Все навколо зеленіє,

                           Річка ллється і шумить.

                           Тихо, тихо вітер віє

                           І з травою гомонить.

                           Як тут всидіти у хаті,

                           Коли все живе, цвіте,

                           Скрізь дзвенять пташки крилаті,

                           Сяє сонце золоте?

(Олександр Олесь)

Весна дякує дітям за гарні вірші, обсипає їх квітами, а діти їй відповідають.

Діти (разом):     Дякуємо тобі, Весно,

                           Що надворі так чудесно,

                           Що нам сонечко сміється,

                          Що нам весело живеться.